Ринкове саморегулювання (self-regulation) є однією із моделей регулювання ринку, що застосовується для зменшення адміністративних витрат держави та адміністративного тиску на суб‘єктів господарювання. За такої моделі регулювання здійснюється самими представниками ринку, які, об'єднуючись, встановлюють свої норми/стандарти/правила діяльності та контролюють їх дотримання усіма учасниками організації, санкціонучи порушення. На тих ринках, де присутнє державне регулювання доступу на ринок, можливим є співрегулювання (co-regulation), коли функції держорганів по допуску на ринок (та позбавлення такого права) можуть бути делеговані саморегулівним організаціям.
На сьогодні в Україні діє 20 організацій, які офіційно визнані саморегулівними, у 5 видах діяльності із 15, де законодавством допускається утворення СРО. У 4 сферах відсутні будь-які підзаконні нормативні акти, які б визначали порядок створення та діяльності СРО. Окрім того, саморегулювання відбувається не лише в тих сферах, законодавство яких безпосередньо містить відповідні положення, а й у інших сферах підприємницької та професійної діяльності, що зумовлено попитом на таку форму регулювання з боку самих суб’єктів господарювання, однак наразі такі організації не можуть бути формально визнані саморегулівними.
Системний підхід до вивчення проблематики дозволить обрати ефективну модель функціонування інституту саморегулювання в Україні.
---
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 308-р було схвалено Концепцію реформування інституту саморегулювання в Україні.
